Декларування-2022: що потрібно знати?

Відповідно до статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 700-VII, з 01 січня до 01 квітня (31 березня включно) 2022 року суб’єкти декларування повинні подати щорічну декларацію про доходи та витрати, кошти та інші майнові права, набуті протягом 2021 року.

Подавати декларацію необхідно шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті НАЗК. Звертаємо увагу, що з 1 грудня 2021 року запрацювала нова форма декларації.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) підготувало оновлену редакцію роз’яснень, що охоплює понад 200 найпоширеніших питань. Ознайомитися з ними можна за посиланням: https://bit.ly/3nkkGnV

Як отримати безоплатну правову допомогу?

Можна прийти до бюро правової допомоги, чи звернутися дистанційно. А якщо ви не маєте змоги особисто завітати до бюро, то для ваших послуг консультаційні пункти доступу до БПД.

Консультаційні пункти - це точки доступу до безоплатної правової допомоги, які за визначеним графіком працюють в приміщеннях органів Пенсійного фонду, органів місцевого самоврядування, закладах соціального обслуговування населення, ЦНАПах, геріатричних пансіонатах, будинках-інтернатах для громадян похилого віку, установах виконання покарань тощо.

Інформацію про місцезнаходження та графік роботи консультаційних пунктів можна знайти на інформаційних стендах місцевих центрів з надання БВПД, органів державної влади та місцевого самоврядування, а також на сайті системи БПД за посиланням: https://bit.ly/3gPyrY4

Послуга єМалятко

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо створення  сприятливих умов для реалізації прав дитини» протягом 2020-2022 років реалізується експериментальний проєкт щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини шляхом забезпечення можливостей батькам новонародженої дитини отримати під час державної реєстрації її народження комплексну послугу “єМалятко”

Послуга єМалятко включає в себе надання таких послуг:

  • державна реєстрація народження та визнання походження дитини;
  • реєстрація місця проживання;
  • призначення допомоги при народженні дитини;
  • призначення допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;
  • внесення відомостей про дитину до Реєстру пацієнтів, що ведеться у центральній базі даних електронної системи охорони здоров’я;
  • реєстрація у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;
  • видача посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї;
  • визначення належності новонародженої дитини до громадянства України;
  • внесення інформації про новонароджену дитину до Єдиного державного демографічного реєстру з присвоєння унікального номера запису в ньому.  

Перелік необхідних документів для оформлення послуги:

  • паспорти громадян України обох батьків новонародженої дитини;
  • номери облікових карток платників податків обох з батьків;
  • медична довідка, яка засвідчує народження дитини (видається у пологовому будинку);
  • унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі хоча б одного з батьків;
  • номер банківського рахунку для соціальних виплат у форматі IBAN.

Комплексна послуга “єМалятко” надається виключно за бажанням батьків дитини чи одного з них  шляхом подання заяви про державну реєстрацію народження, що містить відомості, необхідні для надання послуг.

ВАЖЛИВО: Цю комплексну послугу можна отримати:

  • офлайн: через ЦНАП, у пологовому будинку та у відділі ДРАЦС;
  • онлайн :через електронний портал послуг  "ДІЯ"

Основною та обов'язковою послугою єМалятко є державна реєстрація народження та визначення походження дитини. Результат цієї послуги — видача свідоцтва про народження.

Користувачів комплексної послуги єМалятко дедалі більшає. Наприклад, у листопаді 2021 року 89% родин з немовлятами отримали цю послугу. А це означає, що 9 з 10 родин зареєстрували народження дитини саме через єМалятко. Ми підготували для вас відповіді на питання, що найчастіше хвилюють батьків при отриманні єМалятко.

  1. Чи є комплексна послуга єМалятко обов’язковою для замовлення батьками новонароджених? Ні, послуга надається виключно за бажанням батьків дитини чи одного з них.
  2. Чи можуть заявники звернутися до будь-якої установи на території України, де вже доступна комплексна послуга єМалятко? Державна реєстрація народження може проводитися лише за місцем народження дитини або місцем реєстрації її батьків чи одного з них. Подати заяву можна офлайн у: пологовому будинку, де народилася дитина (до виписки); у ЦНАПі або відділі ДРАЦС (за місцем народження дитини або місцем реєстрації батьків).
  3. Протягом якого терміну батьки можуть отримати комплексну послугу єМалятко? Батьки зобов’язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати її народження в органі державної реєстрації актів цивільного стану (стаття 144 Сімейного кодексу України). Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 212 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
  4. Отримати свідоцтво про народження заявники можуть лише в установі, де вони замовляли послугу? Ні. Заявники також можуть замовити надсилання свідоцтва про народження Укрпоштою. Вартість доставки сплачує заявник під час отримання листа.
  5. Хто може отримати комплексну послугу єМалятко? Заяву для отримання комплексної послуги єМалятко можуть подати:
  • батьки, які перебувають у шлюбі і мають спільне прізвище (двоє або один з батьків);
  • батьки, які перебувають у шлюбі, але мають різні прізвища (двоє або один з батьків за наявності нотаріальної довіреності та згоди відсутнього з них щодо присвоєння дитині прізвища);
  • батьки, які не перебувають у шлюбі (двоє або один з батьків за наявності нотаріальної довіреності та спільної заяви матері та батька щодо визнання батьківства);
  • одинокі мами.
  1. Заяву єМалятко хоче подати бабуся/дідусь дитини, на якого батьки оформили нотаріальну довіреність. Чи можна надати послугу? Ні. Заяву єМалятко повинні подавати виключно батьки дитини або один із них.
  2. Чи можете подати заяву єМалятко опікун дитини? Ні. Наразі подати заяву можуть виключно батьки дитини або один із них.
  3. Батьки дитини вже отримали свідоцтво про народження. Чи зможуть вони отримати інші послуги, що входять до комплексної послуги єМалятко? Ні. єМалятко – це комплекс послуг, які надаються за життєвою подією, а саме народженням дитини. Якщо батьки вже мають свідоцтво про народження, для отримання інших послуг їм слід звернутися до відповідних установ.
  4. Дитина заявників народилася не у пологовому будинку. Чи зможуть вони отримати послугу? Ні. Обов’язковим документом, який потрібен для заповнення заяви, є медичне свідоцтво про народження (або медичний висновок про народження). Його видають виключно у випадках, коли дитина народилася у медичному закладі
  5. У заявників народилася двійня. Чи зможуть вони отримати послугу? Так. Потрібно сформувати дві окремі заяви на кожну дитину.

Шлюб за добу

Міністерством юстиції України реалізується пілотний проект «Шлюб за добу», де звернувшись до спеціального організатора державної реєстрації, подавши паспорти та відповідну заяву особи можуть без черг, без строку укласти шлюб, при необхідності такого термінового укладення.
 Сервіс покликаний зробити одруження максимально зручним та комфортним. Проект передбачає відхід від старих бюрократичних радянських норм, які діють донині і примушують українців, подавши заяву, чекати щонайменше 30 днів.
Перевагами користування даного сервісу є: реєстрація шлюбу в час та у місці, обраному жінкою та чоловіком, відсутність необхідності звернення в ДРАЦС, залучення до організації реєстрації шлюбу суб'єктів господарювання публічного права.
Внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян здійснюється не пізніше наступного робочого дня після проведення реєстрації шлюбу.

Кому законодавством заборонено укладати шлюб.

Шлюбний вік для чоловіків та жінок в Україні встановлюється у 18 років. Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу. За заявою особи, яка досягла 16 років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Не менш важливою умовою при одруженні є встановлення родинного споріднення.

Стаття 26 Сімейного кодексу чітко встановлює коло осіб, які не можуть перебувати у шлюбі між собою: особи, які є родичами прямої лінії споріднення;

  • рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька;
  • двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця;
  • усиновлювач та усиновлена ним дитина (шлюб між ними може бути зареєстровано лише у разі скасування усиновлення);

За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним.

Аліменти!

Стягнення аліментів з за кордону.

В Україні батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Не є підставою для звільнення від такого обов’язку те, якщо один із батьків проживає в іншій країні.

Наразі Україна є учасницею ряду двосторонніх і багатосторонніх міжнародних договорів, які дозволяють вирішувати питання стягнення аліментів. Україна ратифікувала Конвенцію про стягнення аліментів за кордоном. Отже, для того, щоб стягнути аліменти з особи, яка проживає за кордоном, громадяни України можуть звернутися до компетентного органу іноземної країни, де проживає боржник:

  • або з клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання рішення суду України про стягнення аліментів (якщо питання стягнення аліментів вирішувалося в Україні, і є рішення суду);
  • або із заявою про встановлення рішення щодо аліментів.

Чи можливо позбавити батьківських прав за несплату аліментів?  Відповідь на це запитання дає стаття 164 Сімейного кодексу України, яка містить перелік підстав для позбавлення батьківських прав.

Отож, мати чи батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він:

  • не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
  • ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
  • жорстоко поводяться з дитиною (застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини тощо);
  • є хронічними алкоголіками або наркоманами (ці факти мають бути підтверджені відповідними медичними висновками);
  • вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини (наприклад, залучають її до непосильної праці, заняття проституцією чи злочинною діяльністю) , примушують її до жебракування та бродяжництва;
  • засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини (необхідна наявність вироку суду).

Однак, батьки, пам’ятайте: ви зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. А за ухилення від сплати аліментів передбачена цивільна, адміністративна, кримінальна відповідальність.

Які пільги встановлює законодавство людям з інвалідністю?

В Україні такі особи наділені усією повнотою прав і свобод, які закріплені, зокрема, в Конституції України та Законі України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»

  1. Пільги на придбання лікарських засобів. Люди з інвалідністю мають право на безоплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування. Однак, лише у разі, якщо вони отримують пенсію, що не перевищує мінімального розміру пенсії, або державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії. Крім того, особи з інвалідністю першої та другої груп можуть оплачувати 50% вартості ліків за рецептами лікарів при амбулаторному лікуванні.
  2. Пільги на послуги із соціально-побутового і медичного обслуговування, забезпечення технічними та іншими засобами
  3. Особам і дітям з інвалідністю надаються безоплатно або на пільгових умовах на підставі індивідуальної програми реабілітації послуги із соціально-побутового і медичного обслуговування, технічні та інші засоби реабілітації, вироби медичного призначення, а також автомобілі, крісла колісні з електроприводом – за наявності відповідного медичного висновку.
  4. Пільги на санаторно-курортне лікування полягають у безоплатному забезпеченні санаторно-курортними путівками за наявності медичних показань.
  5. Пільги на послуги зв’язку включають пільгове та позачергове встановлення квартирного телефону (особам з інвалідністю першої і другої груп), а також встановлення оплати послуг електрозв’язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів за почасовим (похвилинним, посекундним) обліком їх тривалості тільки за їхньою згодою (особам з інвалідністю першої, другої груп і сім’ям, у складі яких є двоє або більше осіб з інвалідністю).
  6. Спеціальні умови для здобуття вищої освіти за державним замовленням і за рахунок цільових пільгових державних кредитів передбачені:
  • особам з інвалідністю, які не спроможні відвідувати навчальний заклад (за рекомендацією органів охорони здоров’я та соціального захисту населення);
  • особам, у яких є захворювання, зазначені у Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання;
  • особам з інвалідністю I, II групи і дітям з інвалідністю віком до 18 років, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.
  1. Пільги на транспортне обслуговування
  2. Трудові пільги, які передбачені для цієї категорії осіб, полягають у тому, що: до людей з інвалідністю не застосовується випробувальний термін. Залучення осіб з інвалідністю до роботи в нічний час і надурочних допускається лише за їхньою згодою, якщо це не суперечить медичним рекомендаціям МСЕК (ч. 3 ст. 12 Закону України «Про охорону праці»); на прохання особи з інвалідністю може встановлюватись режим роботи на умовах неповного робочого дня (тижня).

Ринок землі в Україні

Трапляються випадки, коли після смерті особи залишається майно, яке з певних причин ніхто не успадковує. Це може бути як відмова від прийняття спадку, так і усунення спадкоємців від їхнього права на нього. При цьому майно може перейти у власність територіальної громади як відумерла спадщина.

Відумерлою вважається спадщина, визнана такою на підставі встановлення судом існування (чи неіснування) кількох юридичних фактів (окрім самого факту смерті спадкодавця, такими фактами можуть бути: відсутність спадкоємців за заповітом та законом, усунення спадкоємців від спадщини тощо) та виконання відповідним органом місцевого самоврядування необхідних процедурних (процесуальних) дій, спрямованих на набуття територіальною громадою прав та обов’язків померлої особи.

Так, якщо власник земельної ділянки помирає, а спадкоємця немає, у визначений законом термін така земельна ділянка має перейти у власність територіальної громади. Однак такий перехід відбувається не автоматично. Представницькому органу територіальної громади (місцевій раді) необхідно здійснити низку дій та отримати відповідне рішення суду. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

У випадку, коли спадкодавець помер, а спадкоємці протягом шести місяців не звернулися ні до місцевої ради, ні до відповідного нотаріуса із заявами про успадкування майна, орган місцевого самоврядування повинен:

  • прийняти необхідні заходи щодо збереження майна померлої особи (якщо це населений пункт, де немає нотаріуса – обов’язок охорони спадкового майна покладається на орган місцевого самоврядування);
  • по закінченні річного терміну з дня відкриття спадщини (дня смерті особи) звернутися із заявою до місцевого суду про визнання спадщини відумерлою;
  • отримати рішення суду про визнання спадщини відумерлою та перехід права власності на майно до територіальної громади та в установленому порядку ці права зареєструвати.

Тільки після проходження цієї процедури майно, зокрема земельна ділянка, переходить у власність територіальної громади.

Пожертва, як не порушити закон

Що найчастіше подібна допомога надається у вигляді фінансів, рідше – передачею рухомого або ж нерухомого майна. Цивільне законодавство регламентує кожен із способів пожертви, визначаючи необхідні умови для її здійснення.

Договір пожертви можна укласти як усно, так і письмово, все залежить від його предмета, зокрема цінності та необхідності реєстрації такого майна.

Тож, головними вимогами до форми є:

  • договір пожертви предметів особистого використання і побутового призначення може бути укладений усно;
  • договір пожертви нерухомої речі укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню;
  • договір пожертви з обов’язком передати дарунок у майбутньому укладається в письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним;
  • договір пожертви рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі;
  • договір пожертви валютних цінностей на суму, що перевищує 50- кратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Як зареєструвати ФОП онлайн

Розпочинаючи власну справу як фізична особа-підприємець, можна піти двома шляхами: зареєструвати ФОП онлайн або ж звернутися для цього до державного реєстратора.

Якщо ви обрали для себе зручнішим другий варіант – розповідаємо, який алгоритм дій треба виконати:

  • Зверніться до державного реєстратора із документом, який посвідчує особу, та реєстраційним номером облікової картки платника податків. Якщо останній не оформлювали з релігійних переконань, знадобиться паспорт з відміткою про право використовувати номер і серію паспорта замість ідентифікаційного коду або додаток до ID-картки, в якому є така відмітка.
  • Заповніть заяву про державну реєстрацію ФОП, за формою, що міститься за цим посиланням: https://bit.ly/3phW40z

Якщо не маєте змоги особисто звернутися до державного реєстратора, це можна зробити через уповноваженого представника, або ж надіслати відповідну заяву про державну реєстрацію ФОП поштою (у цьому випадку треба засвідчити свій підпис нотаріально).

Джерело:  Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) ; Міністерство юстиції України