Спекотне  літо...

Фото без опису

Висока температура повітря спекотного літа може негативно вплинути на стан здоров’я населення, ускладнення перебігу хронічних хвороб і першу чергу серцево-судинних  захворювань. Як поводитися в спекотну погоду, для послаблення несприятливої дії високої температури Держпродспоживслужба України, гігієністи-науковці та практики рекомендують наступне:

  • Вживати щоденно  достатню кількість рідини (в середньому близько 2 літрів води). В закладах, установах, на підприємствах по  можливості організувати належний питний режим для працюючих осіб.
  • Якщо у приміщеннях функціонують кондиціонери, то необхідно уважно  ознайомитись з інструкцією по їх  експлуатації та  забезпечувати своєчасну заміну фільтрів, так як  разом  з пилом на фільтрах  скупчуються  збудники  інфекційних захворювань, які передаються повітряно-краплинним шляхом, зокрема віруси які  спричиняють гострі респіраторні  захворювання.
  • В місцях відпочинку  не  зловживати  перебуванням під прямим сонцем, через обідню пору  знаходитись в  тіні, одягати літні головні убори.
  • При  купанні старатись не  заковтувати воду, так як водним шляхом  можуть  передаватись вірусний гепатит «А», лептоспіроз та інші кишкові інфекції.
  • Купувати продукти харчування тільки на об’єктах  організованої торгівлі, де є холодильне  обладнання  і  можна  довідатись про наявність документів, які підтверджують  їх якість та безпеку для здоров’я людини.
  • Овочі, фрукти та ягоди перед вживанням обов’язково ретельно промивати гарячою протічною водою.
  • Проводити щоденне вологе прибирання підлоги приміщень, особливо де перебувають діти;
  • Ні в якому разі не залишайте дітей, немічних осіб, а також тварин в автомобілі без кондиціонеру або закритих приміщенях.

      - застосування сонцезахисних пристроїв на вікнах (жалюзі, штори білих тонів), мобільних та стаціонарних кондиціонерів або ж  звичайних електровентиляторів.

Людям, які страждають  на хронічні захворювання, особливо серцево-судинної системи, літнім людям та дітям рекомендовано обмеження фізичної активності та перебування на сонці. Необхідно проконсультуватися з лікарем, та виконувати його рекомендації.

У приміщеннях необхідно проводити вологе прибирання з метою збільшення вологості повітря та зниження його температури. Антимоскітну сітку на вікнах рекомендується періодично зволожувати для зменшення проникнення в приміщення гарячого повітря. Для попередження порушень імунної системи рекомендована вітамінопрофілактика та овочеві дієти. У такі дні категорично забороняється вживання алкогольних напоїв, куріння.

Найкращий час для провітрювання приміщень – нічні, ранкові та вечірні години. У інший час кватирки, фрамуги, вікна необхідно тримати зачиненими, що значно зменшить проникнення гарячого повітря всередину приміщення.

Одяг повинен добре пропускати повітря, бути легким, просторим та, бажано, світлих тонів.

З метою попередження перегріву організму, періодично, особливо після повернення з вулиці, необхідно користуватися душем. Під час відпочинку на пляжі рекомендується перебувати в тіні в головних уборах, якомога більше скоротити перебування на сонці. Найсприятливіший час перебування на пляжі – ранкові та вечірні години.

При перебуванні на відкритому повітрі необхідно носити головні убори, збільшити споживання питної води та рідкої їжі, особливо коли не можна відмовитися від перебування на відкритому повітрі.

Власникам автомобілів, у яких не встановлені кондиціонери, необхідно максимально обмежити користування ними, особливо в період з 12 до 17 години.

При появі смогу ("задимленості") атмосферного повітря в населених пунктах рекомендується захищати органи дихання звичайними марлевими масками зволоженими водою, не сідати без нагальної потреби за кермо автомобіля чи іншого механічного транспортного засобу підвищеної небезпеки. При погіршенні самопочуття необхідно негайно звернутися до лікаря.

Сонячні та теплові удари частіше виникають у дітей, що пов`язано із недосконалістю процесу терморегуляції їх організму,  а також наявністю у частини з них ожиріння, захворювань серцево-судинної та ендокринної систем. Організм дитини генерує тепло, яке розсіюється шляхом теплового випромінювання та виділення поту. За рахунок виділення поту організм захищається  від перегрівання в умовах підвищення температури повітря, вологості, посилення рухового навантаження. При неспроможності організму  швидко в необхідній кількості  витрачати тепло наступає перегрівання. Якщо це супроводжується дефіцитом в організмі води (зневоднення), швидкість зростання температури тіла підвищується, що призводить до сонячного або теплового удару.  

Тепловий удар виникає при загальному перегріванні організму під  впливом впродовж тривалого часу високої температури, а сонячний – під прямим впливом  сонячних променів на голову та верхню частину шиї людини.

Для попередження сонячних і теплових ударів у дітей необхідно:

- уникати тривалого перебування під прямими сонячними променями (не більше 10-15 хвилин);

- носити вільний одяг світлих кольорів із натуральних матеріалів, на пляж одягати легке взуття;

- захищати голову від сонця панамами, хустками тощо (навіть у хмарну погоду), а також парасольками. Для захисту очей  використовувати козирки та окуляри від сонця;

- при перебуванні на пляжі забезпечити чергування відпочинку на  піску або каменях (впродовж 10-15 хвилин) з плесканням у воді і плаванням  (10-15 хвилин – для дітей 8-12 років, 25-30 хвилин – для дітей з 13 років і старше). У першій половині дня купання краще закінчувати не пізніше 1000-1030, повторне купання у другій половині дня проводити з 1600 до 1900. Не дозволяти дітям спати під сонцем. На пляжі широко використовувати тіньові навіси;

- поза межами пляжу необхідно чергувати перебування на сонці та у тіні дерев ("сонячне мереживо" дерев – сонячні проміні, які пропущені через листя дерев);

- не організовувати у період з 1000 до 1600 тривалих екскурсій (автобусних, піших);

- проводити культурно-масові заходи після 1800 на свіжому повітрі або залах з широким доступом свіжого повітря, виключаючи протяги. При проведенні масових заходів влаштовувати перерви через кожні 30 хвилин;

- проводити рухові ігри, змагання у періоди  до 1000 і після 1600;

- забезпечити дітей впродовж дня достатньою кількістю питної води (не менше 2 літрів на дитину), не дозволяти вживання холодної води;

- проводити під час перебування у приміщеннях обливання обличчя, рук до ліктів, до плечей, ніг до колін прохолодною проточною водою (починати з +24º–26º С, кожні 2 дня знижати на 1º С і довести її до 16º С);

- організувати широкий доступ свіжого повітря до приміщень, де перебувають діти (широку аерацію), у тому числі під час денного та нічного сну, не допускаючи протягів. Сукупна тривалість денного та нічного сну не повинна бути менше 1030-1100 годин;

- за наявності у приміщеннях кондиціонеру, різниця між температурою цього приміщення та температурою на вулиці не повинна перевищувати +10º С, для запобігання теплового удару після виходу на вулицю після тривалого перебування поруч із кондиціонером;

- не допускати перебування дитини ближче ніж 2 м від електричного вентилятора;

- дівчатам рекомендувати використовувати віяло, не носити у спеку прикраси;

     В літній період завжди  спостерігається також  ріст гострих кишкових захворювань, тому  радимо матерям більш ретельно  слідкувати за  здоров’ям своїх  дітей і оберігати від інфекційних захворювань. У випадках виникнення захворювання обов’язково звертайтеся до лікаря.

Доброго Вам здоров’я.

 

 

Головний спеціаліст відділу держнагляду за дотриманням санітарного

законодавства Яворівського районного управління

ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області                                           Юрій ЧЕРТОВ   

 

 

Для чого потрібен організму йод

Фото без опису

Спеціалісти управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Яворівського районного управління Держпродспоживслужби
рекомендують вживати харчові продукти, багаті йодом, та роз’яснюють щодо вмісту йоду в харчових продуктах та користі його для здоров’я.
Кількість йоду, яка потрібна щодня, залежить від віку, статі та етапу життя. Наказом МОЗ України від 03.09.2017 р. №1073 передбачена норма фізіологічної потреби для дорослих людей (віком від 18 років), яка становить 150 мкг йоду на день.
Під час вагітності та годування груддю потреба зростає на 200 мкг на добу. Норми споживання йоду для дітей становлять: 0-6 років – 90 мкг; 7-10 років – 120 мкг; 11-17 років – 150 мкг на день.
Харчові продукти, багаті йодом: морепродукти (мідії, кальмари, креветки, ікра); біла риба (минтай, хек, тріска тощо); морська капуста (ламінарія); овочі
(картопля, редиска, часник, буряк, томати, баклажани, спаржа, зелена цибуля, щавель, шпинат); фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси, хурма, фейхоа); яйця; молоко; яловичина; волоські горіхи.
Наслідки нестачі йоду в організмі:відчуття постійної втоми, слабкість, депресія;збільшення щитоподібної залози (зоб);затримка росту у дітей;затримка
інтелектуального розвитку у дітей;зниження розумової активності у дорослих; порушення обмінних процесів;загроза переривання вагітності;рак щитовидної залози;погіршення пам’яті, слуху;підвищення холестерину;сухість шкіри, втрата її еластичності;порушення роботи кишківника; відчуття холоду;різке зниження чи підвищення маси тіла;набряки;випадіння волосся тощо.
Найпростішою профілактикою дефіциту йоду в організмі є споживання йодованої солі, насиченої цим мікроелементом. Щоб знизити ризики йододефіциту, для приготування щоденних страв замініть звичайну сіль на йодовану.
Постановою КМУ №305 від 24.03.2021 року передбачено, що для приготування їжі в закладах освіти та закладах оздоровлення та відпочинку дітей повинна використовуватись лише йодована сіль. В домашніх умовах також радимо замінити звичайну сіль на йодовану.
Як правильно зберігати йодовану сіль? Оскільки йод здатен випаровуватися з солі, йодовану сіль потрібно зберігати взакритій посудині та використати з моменту виготовлення протягом 9 місяців. При приготуванні гарячих страв відбувається втрата від 20 до 50% йоду. Тому в страви йодовану сіль бажано додавати наприкінці технологічного процесу приготування.Але того йоду, що залишився, буде досить, щоб задовольнити потребу організму в цьому мікроелементі. Також, у торгових мережах пропонується йодована морська сіль. Ця сіль поєднує особливості смаку морської солі і корисність йодованої.
Одночасно наголошуємо про те, що потрібно пам’ятати про загальне обмеження споживання солі. Приготовлені страви в жодному разі не слід досолювати.

Помічник лікаря - епідеміолога відділу державного нагляду

за дотриманням санітарного законодавства Яворівського районного управління
ГУ Держпродспоживслужби у Львівській обл. Галина ГРИНЧИШИН