Роз'яснення Держпродспоживслужби щодо небезпечного захворювання бджіл - американський гнилець!
Aмериканський гнилець!
Американський гнилець – злоякісний гнилець, бранденбурзький гнилець.
Хвороба друкованого бджолиного розплоду, вражає личинок 5-6-денного віку.
Захворювання личинок бджіл в період окуклювання, що супроводжується послабленням, а іноді і загибеллю сімей. Медова продуктивність знижується на 50-80%. У центральних районах протікає в червні-липні, в південних – в травні-червні. Найчастіше вражаються слабкі сім'ї. Розвитку хвороби сприяє перегрів гнізда і відсутність медозбору.
Джерелом інфекції є трупи хворих і загиблих від американського гнильця личинок.
Бджоли інфікують спорами мед і пергу, через які зараження передається личинкам. Інфекція на пасіці і за її межі поширюється при використанні засіяні збудником гнильцем стільників з медом і розплодом, перги, воску і бджолярського інвентарю. Перезараження бджолиних сімей відбувається при перестановці стільників з розплодом від сильних сімей, бджолами-злодійками, при огляді вуликів. Збудник може поширюватися паразитами бджолиної сім'ї – кліщами , великої і малої восковою міллю, мурахами і жуками. Личинки гинуть, а їх тканини розпадаються. Після загибелі личинки збудник в ній розмножується 10-12 годин, а через 7-10 діб відбувається процес спороутворення. В цей час в трупі личинки утворюються антибіотичні речовини.
Американський гнилець з'являється на пасіці в другій половині червня-серпні. Тривалість інкубаційного періоду 3-7 днів. При огляді бджолиних сімей виявляють зовнішні ознаки захворювань: розплід строкатий, різновікових, поряд зі здоровими є осередки із загиблими личинками. Хворі личинки гинуть в запечатаних комірках стільників, перетворюючись в тягучу гнильну масу кавового кольору із запахом столярного клею. Висохлі личинки мають вигляд темно-коричневих кірочок, щільно прикріплених до нижніх стінок комірок. Кришечки над ураженим розплодом часто продірявлені або ввігнуті всередину комірок.
Попередньо діагноз ставлять на підставі характерних ознак хвороби: вік ураженого розплоду, колір, консистенція і запах трупів личинок. Остаточний діагноз ставлять з урахуванням характерних клінічних ознак і серологічних досліджень.
Профілактика.
1. Забезпечення сімей хорошим взятком влітку і достатньою кількістю доброякісних кормів на зимівлю.
2. Використання в сім'ях високопродуктивних здорових маток.
3 Контроль і недопущення занесення інфекції при придбанні пакетів бджіл і маток.
4. Недопущення годівлі бджіл медом, невідомого походження і використання не продезінфікованого інвентарю з інших пасік.
5. Використання вощини тільки від надійних сертифікованих виробників.
6. Постійне виконання санітарно-гігієнічних правил утримання бджіл.
7. Щорічна заміна не менше 30% старих темних стільників на знову відбудовані.
8. Недопущення перегріву сімей.
9. Недопущення близькоспорідненного розведення бджіл.
Заходи боротьби. Якщо хвороба зафіксована влітку при наявності медозбору, ввечері від хворої сім'ї відбирають все стільники, а бджіл пересаджують у чисті продезінфіковані стільники або вощину. Вулик із хворою родиною переносять в сторону, а на його місце ставлять продезінфікований вулик, заповнений рамками з вощиною. Бджіл хворої сім'ї струшують на аркуш паперу, розстелений перед вічком порожнього вулика, і направляють їх димом у вічко Папір після перегону спалюють, вулики й стільники хворих сімей прибирають в недоступні для бджіл приміщення і дезінфікують.
Старі стільники з сильно ураженим розплодом спалюють далеко від пасіки.
Хворим бджолиним сім'ям дають лікувальний корм, приготований з цукрового сиропу (1 частина цукру на 1 частину води) з додаванням на 1 літр сиропу одного з наступних препаратів: пеніцилін і поліміксин по 900 тис. ОД , еритроміцин, мономіцин, тетрациклін, окситетрациклін, неоміцин по 400 тис. ОД , стрептоміцин, біоміцин по 500 тис. ОД , норсульфазол-натрій і фуразолідон по 1г, сульцімід 2 г, сульфантрол 2 м
Спочатку готують водяний розчин лікувального препарату. Залежно від числа оброблюваних бджолиних сімей беруть необхідну кількість препарату (таблетки подрібнюють в порошок), розчиняють і доливають до відміряному кількості сиропу. Теплий лікувальний сироп дають ввечері по 100-150мл на рамку бджіл через кожні 5-7 днів до повного одужання їх.
Можна обприскувати гнізда лікувальним сиропом. На 1 л сиропу беруть 100тис. ОД неоміцину і 50г хлортетрацикліна. Температура сиропу не нижче 40°C. Обприскують 3 рази через 5-7 днів до повного зволоження бджіл.
Дезінфекція.
1.Дезінфекцію проводять розчином, що містить 10% перекису водню і 3% мурашиної або оцтової кислоти, використовують з розрахунку 1 л на 1кв. м (12-рамковий вулик) трикратно з годинним інтервалом. Через 1 годину після третьої обробки вулики можна використовувати.
Медогонки після відкачування меду від гнильцевих сумішей промивають водою, а потім обробляють гарячим (50-55°C) 3% розчином зольного лугу або лужним розчином формаліну (що складається з 5% формальдегіду і 5% їдкого натрію) з розрахунку 1 літр на 1кв. м внутрішньої і зовнішньої поверхні медогонки. Через 5 годин після дезінфекції медогонку промивають водою і просушують на сонці. Для знезараження рук на пасіці повинен бути 1% розчин хлораміну.Дезінфекцію проводять в закритому приміщенні або на спеціальному майданчику.
Мед, отриманий від бджолиних сімей неблагополучних пасік, зберігають у щільній, закритому посуді і реалізують тільки для харчових цілей. Забороняється також використовувати віск від бджолиних сімей уражених пасік для виготовлення вощини. Його направляють тільки на технічні цілі або стерилізують при температурі 127°C протягом 2 годин.
Лікування.
Оксібактоцид
Препарат для лікування і профілактики гнильцевих хвороб бджіл.
Дози і спосіб застосування. Застосовують навесні до початку масового медозбору або після відкачування товарного меду. Ранньою весною препарат згодовують бджолам з цукровим сиропом, в теплу пору бджіл обприскують лікувальним розчином безпосередньо по сотах, з розрахунку 0,5 г оксібактоцида на одну бджолосім'ю силою 8-10 вуличок.
Лікувальний сироп - готують лікувальний корм, що складається з 1 частини цукру і 1 частини води. Спочатку встановлюють, скільки всього потрібно цукру і сиропу. Цукор додають в гарячу воду, яку при постійному помішуванні доводять до кипіння. Сироп охолоджують до 30°C. Потім 5 грамів препарату розчиняють в 50 мл талої води і змішують з 10 літрами цукрового сиропу і згодовують бджолам в чистих годівницях з розрахунку 100 мл на 1 рамку з бджолами.
Лікувальний розчин - для його приготування 5 грамів препарату розчиняють спочатку в невеликій кількості теплої води, а потім вносять в 1,5 літри теплого цукрового сиропу (1: 5) і рівномірно обприскують рамки з бджолами з розрахунку 10-15 мл на рамку. Обприскування рамок роблять ретельно по обидва боки (зони розміщення ураженого розплоду змочують з особливою ретельністю). Лікувальні обробки повторюють через 6-7 днів до зникнення клінічних ознак захворювання.
Одночасно з лікуванням сімей проводять дезінфекцію вуликів, стільників і робочого інвентарю.
Оксібактоцид
Паперові пластини розміром 150х25х2,5мм, що містять в своєму складі ефективні антибіотики і допоміжні речовини.
Дози і спосіб застосування. Застосовують навесні до початку масового медозбору або влітку після відкачки товарного меду. Пластини оксібактоціда поміщають вертикально на спеціальному кріпильному пристрої (можна використовувати дріт для нарощування рамок) у вуличку між рамкою і розплодом і наступної (покриває) рамкою з розрахунку смужка на 6 гніздових рамок, зайнятих бджолами. Обробку проводять 2-3 рази через 6-7 днів.
Нозетом
Порошок сірого кольору.
Дози і спосіб застосування. «Нозетом» застосовують бджолам для лікування і профілактики нозематозу бджіл в суміші з цукровим сиропом навесні (квітень-травень) і в кінці літа (серпень-вересень). «Нозетом» розчиняють в теплому (+35 + 40°C) цукровому сиропі, приготованому у співвідношенні 1: 1, з розрахунку 20 грам «Нозетома» на 10 літрів цукрового сиропу.
Приготований сироп розливають у верхні вуликів годівниці з розрахунку 1літр сиропу на одну сім'ю і застосовують 3 рази з інтервалом 4-5 днів.
Особливі вказівки. Мед, зібраний сім'ями, які отримували корм, використовують в їжу на загальних підставах.
Головний спеціаліст І. Санницький
ДПСС у Львівській області.