Фото без опису

Сказ – це гостре інфекційне захворювання, під час якого зазнає ураження центральна нервова система. Супроводжується паралічами та завжди закінчується смертю. Розповсюджувачами сказу є дикі тварини. Зазвичай інфікування у тварин відбувається через укус або взаємне облизування.
  На сьогодні людство знає лише єдиний спосіб попередження сказу – це вакцинація.
Вакцинувати тварину від сказу потрібно щороку. Щоб захистити себе та близьких від захворювання на сказ, необхідно дотримуватись певних правил при поводженні з тваринами:

  •  власникам собак та котів регулярно вакцинувати своїх тварин;
  • вигул тварин здійснювати на короткому повідку з використанням намордників на облаштованих майданчиках для вигулу тварин;
  • дворових собак у приватних садибах утримувати у вольєрах;
  • не дозволяти дітям годувати або бавитись з будь-якими тваринами, незалежно від того домашні вони чи безпритульні;
  • стережіться безпритульних, а тим більше диких тварин, які втратили страх перед людиною;
  • уникайте контактів з потенційно небезпечними тваринами – не слід кормити, гладити, ловити та лікувати хворих тварин тощо;
  • не заводьте собак і кішок заради забави, не викидайте домашніх улюбленців на вулицю.

  Пам’ятайте, сказ не можна вилікувати, його можна тільки попередити. Уважність та обережність у поводженні з тваринами, а особливо з дикими та незнайомими, має бути головним правилом для кожного.
   Вакцинація – це введення антигенного матеріалу в організм тварини з метою запобігання зараження чи зниження клінічних проявів інфекційної хвороби.

  На даний момент в ветеринарній практиці широко поширені 2 типи вакцин:

  •  живі, але ослаблені штами мікроорганізмів або вірусів;
  • убиті (інактивовані) мікроорганізми

 «Живі» вакцини сприяють виробленню кращого імунітету у порівнянні з «убитими», тому що містять ослаблені, але живі вірус чи бактерію, від якого проводиться щеплення, але, в деяких випадках, вони гірше переносяться твариною. Якщо взагалі говорити про реакції дії від щеплень, то зустрічаються вони надзвичайно рідко і залежать від індивідуальнихособливостей організму. Інактивовані вакцини більш безпечні, але призводять до  слабшого розвитку імунітету, тому що мають у своєму складі мертвий антиген (зразок інфекції) або
взагалі тільки фрагмент його ДНК.
 «Мертві» вакцини вважаються більш безпечними, тому що не можуть розвиватись в організмі пацієнта. Але й імунітет, який вони викликають, не такий «напружений»  та сильний.
З якого віку потрібно вакцинувати  собаку чи кота?
Ідеальним початком для  вакцинації є вік 8 – 12 тижнів. Першу вакцинацію необхідно проводити тільки здоровим тваринам і після проведеної дегельмінтизації, схема якої
залежить від конкретного антигельмінтного препарату.
Ревакцинацію, згідно з рекомендаціями виробників вакцин, необхідно проводити через  2 – 4 тижні (знову ж таки залежить від вакцини). Деякі лікарі та вчені вважають, що одноразового щеплення дорослій тварині вистачить, інші рекомендують першу вакцинацію проводити дворазово по схемі, як для молодих тварин. У будь – якому випадку вирішувати про кратність вакцинації необхідно ветеринарному лікарю і власнику тварини. Це рішення залежить від умов життя тварини та історії хвороби.
Ревакцинацію котам і собакам в Україні рекомендовано проводити щорічно.
Чи обов’язково потрібно вакцинувати тварину від сказу, якщо вона не виходить на вулицю?
Так, наша держава неблагополучна щодо сказу, тому по закону ви повинні вакцинувати вашу тварину від цього захворювання щороку. Будь-яка ветеринарна клініка може відмовити в огляді та наданні послуг для  вашої тварини, якщо вона не вакцинована від сказу, оскільки це захворювання смертельне також і для людей. Ну і подорожувати з вашим улюбленцем ви теж  не зможете без відмітки про вакцинацію у його паспорті та дослідженні на рівень антитіл від сказу (для країн ЄС, Америки та інших).
Якщо вас укусила чи лизнула безпритульна або дика тварина, негайно зверніться до лікаря! Зволікання може коштувати життя!
Симптоми сказу.
У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває 1–3 місяці, але може варіюватися від одного тижня до року, залежно від низки факторів:

  • місця, кількості й глибини укусів (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову загалом);
  • кількості й активності вірусу, що потрапив у рану;
  • віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).

Початкові симптоми сказу — підвищення температури та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. Після появи симптомів захворювання практично завжди закінчується летально. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.
Лікування сказу.
У разі інфікування людини показані негайна госпіталізація і введення антирабічної вакцини.
Таких щеплень має бути п’ять: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й і 28-й дні.
Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків.
Вона ефективна у разі початку курсу не пізніше 14-го дня з моменту укусу чи обслинення. Утім, курс імунізації призначають навіть через кілька місяців після контакту із хворою або ж підозрілою на сказ твариною. Антитіла у людини з’являються тільки на 12–14-й день, а максимальні їхні рівні досягаються лише через 30–40 днів. Імунітет стає дієвим приблизно через два тижні після закінчення курсу вакцинації та залишається таким упродовж року.
У разі небезпечної локалізації укусів (обличчя, шия, голова, пальці рук, промежина), множинних або дуже глибоких поодиноких укусів, обслинення слизових оболонок, будь- яких ушкоджень, завданих хижими тваринами, кажанами й гризунами, коли є ризик короткого інкубаційного періоду, окрім вакцини застосовують і людський антирабічний імуноглобулін. Інкубаційний період може скоротитися до 7 діб — це менше, ніж час вироблення поствакцинального імунітету. Якщо з моменту контакту із твариною минуло більше трьох діб, антирабічний імуноглобулін не застосовують.
Профілактика сказу.
Для профілактики сказу необхідно:

  • регулярно вакцинувати свійських тварин;
  •  уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами.

Стережіться безпритульних, а тим більше диких тварин, які не бояться самі до вас підійти.
Сказу можна повністю уникнути, якщо після укусу людина отримає необхідну медичну допомогу. Курс антирабічних щеплень призначають у разі ймовірного або наявного інфікування людини, після визначення приналежності випадків укусів до певних категорій контакту згідно з рекомендаціями ВООЗ. Самовільно припиняти лікування чи порушувати режим поведінки під час нього неприпустимо!
Перша медична допомога після укусу Якщо вас укусила тварина негайно зверніться до лікаря! 

Коли лікар недоступний, ретельно промийте рану протягом щонайменше 15 хв мильною водою, мийними засобами, дезінфектантами для обробки ран у хірургічній практиці або іншими засобами (70%-м спиртом або 5%-м розчином йоду), що нейтралізують вірус.
Після цього неодмінно зверніться по медичну допомогу.
Обов’язковому щепленню підлягають люди:

  •  яких покусали скажені чи підозрілі на сказ тварини безпосередньо або через одяг навіть за найменших ушкоджень шкіри;
  • покусані будь-якими дикими тваринами (навіть без підозри на сказ);
  • подряпані підозрілими на сказ тваринами або в разі забризкування подряпин слиною таких тварин, потрапляння її на слизові оболонки;
  • які зазнали будь-якого мікроушкодження шкіри під час роботи з хворими на сказ тваринами, патологічним матеріалом або транспортування трупів тварин для дослідження.

Курс профілактичної імунізації призначають людям, які професійно пов’язані з ризиком зараження сказом.
Сьогодні сказ реєструють у 150 державах і територіях світу, на всіх континентах, окрім Антарктиди.
Щороку від цього захворювання в світі гине понад 55 000 людей і більше 1 млн тварин; 95% випадків смерті від сказу фіксують в Африці та Азії.
Дегельмінтизація
Глисти у собак і кішок Для профілактики дегельмінтізіровать тварин необхідно від одного- двох разів на рік, до одного разу на 4 місяці, в залежності від ситуації. При високому ризику зараження – харчування сирими субпродуктами або м’ясом, рибою, поїдання покидьків або фекалій на вулиці – дегельмінтизацію можна проводити раз на квартал. Необхідна дегельмінтизація і перед щепленням, якщо остання профілактична дегельмінтизація була більш 4-6 місяців тому. Робити щеплення тварин потрібно не раніше ніж через 10-14 днів після прогону глистів.
Зверніть увагу на те, що давати антигельминтик потрібно двічі з періодом в 10-14 днів.
Одноразовий прийом знищує тільки дорослу форму глистів, але не яйця. За 10-12 днів з яєць виводяться нові глисти, і повторним прийомом ви їх знищите. Якщо і після другої дачі препарату у тварини будуть присутні ознаки заглістованності – обов’язково зверніться до ветеринарного лікаря, можливо, він порадить змінити препарат або провести додаткові дослідження. Робити щеплення тварина з глистной інвазією марно і небезпечно.
ОБРОБКА ВІД ЕКТОПАРАЗИТІВ
 Ектопаразити - паразити, що живуть на поверхні і на зовнішніх органах тварини, до них відносять бліх, кліщів, вошей, волосоїдів. Блохи турбують тварин частіше в літній час.
Блошині укуси дуже болючі і викликають нестерпний свербіж. Тварина починає постійно розчісувати і розлизувала місця укусів, іноді до крові, що часто призводить до екземи, нервозності, втрати апетиту. Блохи становлять небезпеку ще й в тому відношенні, що є переносниками стрічкового червя- огіркового ціп’яка. Тварина заражається, проковтнувши блоху-переносника. Також небезпечні воші, які у великій кількості викликають крововтрату (анемію) і небезпечні для людини.На сьогоднішній день існує широкий вибір препаратів, які допоможуть захистити вашого вихованця від зовнішніх паразитів: краплі на холку, ошийники, спреї, інсектоакарицидні шампуні і розчини.
  Для початку кілька загальних правил: вибирати засіб захисту потрібно з урахуванням виду Вашої тварини, його віку та ваги. Уважно прочитайте інструкцію перед застосуванням (зверніть увагу на тривалість захисної дії препарату). При використанні інсектоакарицидних препаратів можлива контактна алергія (найрідше – на спреї, найчастіше – на нашийники). Обов’язково необхідно паралельно обробляти місце тварини (підстилку) від ектопаразитів.
  Інсектоакарицидні препарати у вигляді крапель на холку (spot on). Дані препарати наносяться на суху неушкоджену шкіру тварини в області між лопаток і вздовж хребта.
Забезпечують захист від ектопаразитів на 4-6 тижнів. Слідкуйте, щоб оброблені тварини облизували одне одного і не терлися об предмети, поки місце нанесення препарату не висохне. Після обробки ретельно вимийте руки! Тварина не слід купати протягом 48 годин після обробки. У деяких тварин може спостерігатися підвищена індивідуальна чутливість: сльозотеча, підвищене слиновиділення, блювота, м’язова тремтіння, роздратування на шкірі.
В такому випадку препарат слід змити з тварини водою з милом.
   Інсектоакарицидні препарати у вигляді спрею
  Препарат у вигляді розчину, розфасованого у флакони з пульверизатором. Препарат розпилюють по всій довжині вовни, так щоб вся шерсть просочилася, аж до шкірного покриву. Для рівномірного нанесення довгошерстих тварин рекомендується розчесати. В області морди препарат нанесіть на руку в гумових рукавичках і втирайте в шерсть тварини.
Дотримуються ті ж заходи безпеки, що і при обробці краплями спот-он. Обробка спреєм більш трудомістка, ніж краплями, тому що необхідно ретельно обробити всі без винятку ділянки вовни. А для великої кудлатою собаки – це досить складно. Спреї випускаються, як правило, для кішок і собак спільні. Їх можна використовувати для цуценят і кошенят з раннього віку, коли інші засоби (краплі, шампуні, нашийники) ще не можна застосовувати. Спреєм можна кропити підстилку або будиночок тварини.
  Інсектоакарицидні нашийники.
  Містять ті ж діючі речовини, якими просякнутий нашийник. Протягом часу дії вони виділяються і забезпечують захист від ектопаразитів. Врахуйте, що після надягання нашийник не відразу починає виділяти інсектоакарицидну діючу речовину, і захисний ефект проявляється через 5 днів. Нашийники забезпечують більш тривалий захист проти бліх (5 міс). Залежно від діючої речовини мають обмеження за віком і застосування для вагітних і ослаблених тварин! Також іноді викликають контактну алергічну реакцію. Необхідно закріпити нашийник на шию і відрізати надлишок стрічки. Залишок можна покласти на підстилку тварини, для знищення живучих в ній паразитів.
   Інсектоакарицидні шампуні
  Шампуні використовуються для знищення бліх, кліщів і волосоїдів на тілі тварини. Вміщені в них речовини під час обробки знищують паразитів. Шампунь не є довгостроковою захистом! Під час обробки тваринного уникайте потрапляння шампуню на слизові оболонки (в рот, в очі).
  Інсектоакарицидні препарати в розчині

  У нашій країні, в основному, вони представлені у вигляді концентрованого розчину що містять інсектоакарицидну речовину. Ампулу речовини розводять у воді і обприскують або купають тварина в приготованому розчині. Необхідно суворо дотримуватися інструкції! Уникати потрапляння препарату на слизові оболонки. Ці препарати не дають довгострокового захисту від бліх і кліщів, і обробки доведеться повторювати регулярно. Зате, ці препарати економічні і зручні при обробці приміщення.

Пам’ятайте, сказ вилікувати не можна, його можна тільки попередити. Бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх близьких!