Фото без опису

В с .Санники Мостиської громади  від сказу загинув домашній собака.

Імовірне  інфікування  тварини,  собаки , що загинув від сказу , могло відбутися при  контакті  з  лисицями .

Домашній собака  контактував   з  господарями, захворів   і   впродовж  трьох днів  загинув  від сказу . Особи ,  що контактували  з  твариною ,направлені   для  антирабічного лікування  в Новояворівську міську лікарню,  отримують терміновий курс антирабічних щеплень, щоб не захворіти на смертельне інфеційне захворювання  - сказ.

Фахівцями Яворівського районного відділу  ДУ «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб»  та  дільничної лікарні ветмедицини організовано  опитування  мешканців щодо можливого контакту з хворою твариною. В  осередку  сказу  проведено дезінфекційні заходи.

Здійснюється огляд  та позапланова вакцинація проти сказу  домашніх тварин  шляхом проведення  подвірних візитів.

ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО СКАЗ?

Сказ – гостре небезпечне інфекційне захворювання, яке супроводжується ураженням центральної нервової системи. Збудником захворювання є вірус. Найчастіше носієм віруса  на території нашого району є червоні лисиці , МОЖЛИВЕ ІНФІКУВАННЯ ВІД ЇЖАКІВ ТА БІЛОК. Людина  може заразитися  сказом від тварин переважно через покус, подряпини чи  НАВІТЬ ослинення .

Вірус потрапляє в організм людини зі слиною хворої тварини  через пошкоджену шкіру чи  непошкоджені слизові оболонки очей , носа, губ. Зараження може відбутися і через ослинені хворою твариною речі при мікротравмах рук, при розробці туш загиблих тварин, обробці їх шкурок. По нервових волокнах вірус потрапляє до головного мозку. Скритий період захворювання – між моментом покусу чи ослинення   і першими ознаками захворювання – може тривати від 11 днів до кількох місяців і навіть року , його тривалість залежить від місця покусу, його віддаленості від головного мозку.

Першими ознаками захворювання  в людини є загальне нездужання, слабкість. З'являється припухлість, почервоніння і біль в ділянці залікованих після покусу ран. Проявляється підвищена чутливість до зовнішніх подразників : навіть легенький  подих вітру призводить  до  розладу дихання , а згодом  і до  повної зупинки дихання.  З'являються судоми, розлади ковтання. Хворого мучить спрага, але сам лише вигляд води викликає нестерпний біль у ковтальних м язах . Тому захворювання в людей називають «гідрофобія» - водобоязнь. 

Хвороба триває 4-5, іноді до 8-9 днів і  завжди закінчується смертю хворого. Єдиний засіб  запобігти захворюванню – своєчасне проведення  щеплень проти сказу.

Зараження може відбутися  і  при покусі, подряпинах  чи ослиненні твариною, яка на вигляд є здоровою. Тому  при покусах, подряпинах дуже важливо своєчасно звернутися за медичною допомогою до лікаря-хірурга, травматолога  який належним чином обробить рану. Тварину , що нанесла покус,  ізолюють , за нею встановлюється ветеринарне спостереження на протязі 15 днів.

Ні   в    якому      разі    не     можна      тварину       вбивати  ! Адже  в залежності від результатів ветеринарного спостереження за твариною, від обставин  нанесення покусу  (який може бути спровокований діями людини)  потерпілому призначається лікування  - курс антирабічних щеплень. Це єдиний засіб запобігти захворюванню на сказ. Дуже важливим є  чітке  дотримання  термінів проведення щеплень. На протязі  6 місяців забороняється вживання  алкогольних напоїв, пива. При нанесенні покусів  дикою твариною такі щеплення призначаються обов’ язково!

Сказ у тварин протікає в буйній або в тихій формі. При буйній формі поведінка тварини, скажімо,  собаки , змінюється, він перестає пізнавати господаря, неспокійний, починає гризти й ковтати неїстівні предмети, каміння. Згодом настає параліч ковтальних м язів, тому з пащі постійно витікає слина.  Далі  настає стадія збудження – і собака обриває чи перегризає припону, біжить з дому, кусаючи всіх по дорозі. Мовчки кусає  і  біжить далі.

При тихій формі захворювання  відсутня стадія збудження. Тварина ховається від усіх в темне місце і за 2-3 дні гине.

При відпочинку на природі , в лісі, остерігайтеся   диких тварин , особливо із незвичною поведінкою, ослаблих, які не здатні втекти, даються до рук. Дикі тварини зазвичай уникають зустрічі із людиною. Ні в якому разі не беріть до рук загиблу  чи хвору тварину .

Що робити при покусі чи  нападі тварини з незвичною поведінкою?

Негайно промити рану  розчином господарського мила. Кровотечу з рани зупиняти не слід ( якщо не пошкоджено великі судини) ,  адже  з кров ‘ ю з рани вимивається  вірус. І  негайно звернутися в найближчу лікувальну установу до лікаря-хірурга, який призначить   при необхідності щеплення. З собою необхідно мати дані про тварину, яка нанесла покус ( якщо вона відома, домашня) , її вік, кличку , масть, породу, чи щеплена проти сказу та  паспортні  дані власника тварини.