Правила утримання колодязів.

Близько третини населення України для господарсько-питних потреб використовує воду з громадських або приватних колодязів, які відносяться до об’єктів децентралізованого водопостачання. Поточне обслуговування приватної криниці є обов'язком домовласника, а громадських колодязів – міські, сільські та селищні ради об’єднаних територіальних громад, окремі мешканці індивідуальних садиб. Отже, власники колодязів зобов'язані самостійно обслуговувати, захищати та підтримувати високу якість своїх запасів питної води.

Найнебезпечнішими факторами, які впливають на якість колодязної води безперечно є віруси та бактерії, хімічні сполуки.  Більшість мікроорганізмів у ґрунтових водах є нешкідливими, але є присутні і патогенні, які викликають захворювання у людини -  бактерії кишкової палички, ентеровіруси, гепатиту А, та інші. Ці патогени можуть потрапляти в ґрунтові води через вигрібні ями, поверхневі води, забруднені стоки з фермерських господарств або пасовищ, що знаходяться неподалік. В умовах великих паводків, сильних дощів колодязь стає особливо вразливим до мікробного забруднення (зараження) та потребує заходів з ефективного знезараження як самого колодязя так і  води.

Джерелами нітратного забруднення можуть бути внесення добрив поблизу джерел водопостачання, неправильне зберігання гною та інших відходів тваринництва або каналізація/туалет розташовані поблизу. Питання забруднення нітратами також загострюється через високий рівень розораності земель навколо сіл. Виникає закономірність: більше розорених земель — більше агрохімікатів (добрив, пестицидів) — більше забруднення води нітратами. Криниці є найбільш вразливими до нітратного забруднення. Колодязь не повинен розміщуватися в понижених, заболочених місцях та на ділянках де є загроза затоплення. Індивідуальний колодязь потрібно розміщувати на відстані не менш ніж 20 м, а громадський не менш ніж 50 м від джерел можливого забруднення (вигрібних ям та вигрібних туалетів, гноєсховищ, не герметичних каналізаційних споруд та мереж, звалищ побутових відходів тощо). Необхідно забезпечити ізоляцію від проникнення поверхневих стоків. Стінки колодязя повинні бути щільними, без шпарин. Навколо колодязя необхідно робити «глиняний «замок» глибиною 2 м та шириною 1м, з ухилом в бік від колодязя. Наземна частина колодязя (оголовок) влаштовується не менш як на 0,8 м вище рівня поверхні землі. З метою захисту від засмічення оголовок повинен щільно закриватись кришкою з металу чи дерева. Зверху оголовка влаштовують дашок. Навколо споруди повинні бути огорожа радіусом не менше 2 м з воротами (хвірткою) та стежка із твердим покриттям від воріт до колодязя. Біля колодязя слід влаштовувати підставку для відер, для забору води з колодязя необхідно використовувати відро загального користування. Заборонено використовувати для забору води індивідуальні відра. Що року, за необхідності, проводять поточний ремонт та очищення колодязя.

           З метою попередження виникнення захворюваності серед користувачів криничної води, весною та восени необхідно проводити профілактичне знезараження.

           Завдяки новітньому засобу «Акватон-10», знезаразити воду в колодязі тепер дуже просто. Це сучасний знезаражуючий засіб, який не містить хлору, не випаровується та не несе шкоди для навколишнього середовища і здоров’я. Основна його перевага – це безпека. Коли дезінфекція колодязя проводиться хлорною таблеткою, вода в ньому спочатку має кілька днів настоятися, а потім її потрібно викачати, щоб позбутися хлорного запаху і присмаку. З «Акватон-10» все набагато простіше. Ви додаєте засіб у воду, а вже за добу можете спокійно її пити. Ніякого викачування при застосуванні цього реагенту проводити не потрібно.

           З метою дезінфекції також застосовуються дозволені Міністерством охорони здоров’я України деззасоби, які внесені у відповідний державний реєстр дезінфекційних засобів, що випускаються у вигляді таблеток,  розчинних у воді, наприклад серед них добре відомі «Акватабс»,  «Жавель-клейд», «Брілліантовий міг», «Жавілар Плюс», гіпохлорит кальцію та інші.

Після проведення санації колодязя (чистки, ремонту зрубу, дезінфекції надводної та підводної частини) бажано провести лабораторний контроль якості питної води на санітарно-хімічні та мікробіологічні показники, як це регламентують додатки № 1, № 2 до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10). У тому випадку, коли вода за результатами лабораторного контролю не відповідає вимогам, використовувати її для питних потреб забороняється; на колодязі слід вивісити інформаційну табличку “Вода для пиття непридатна”.

          Безпечність води, що споживається людьми, має визначальний вплив на вирішення питання збереження та покращення здоров´я населення, продовження середньої тривалості життя.  Безпечна і якісна питна вода є запорукою Вашого здоров’я.